Казанський та Пантелеймонівський храми

Адреса: Волинська обл., смт.Іваничі
Настоятель - митр.прот. Анатолій Сидько




Іваничі – порівняно молоде селище міського типу. В категорію містечок було включене уже в повоєнний час.

Сільське поселення над Лугою і дорогою до Володимира, як свідчать археологічні дані, виникло вже в той час, коли навколишні землі були включені у склад Київської держави.


Назва ж села дозволяє більш конкретизувати час його виникнення – це епоха повного утвердження християнства у побуті волинян – ХІ-ХІІ століття, а то й пізніше.Перша ж писемна згадка про село Іваничі датується 1545 роком, коли Волинська земля вже входила до складу Великого князівства Литовського. На той час воно було невеликим населеним пунктом і належало родині Іваницьких. Згідно з поборними реєстрами 1629 року, на цей час , в селі знаходилось 68 димів.В середині ХVІІ століття село перейшло у власність до Красницьких, а згодом до Чацьких , власників сусіднього містечка Порицька.Після третього поділу Польщі в 1795 році Іваничі разом з усією західною Волинню увійшли до складу Росії. В 1899 році в селі було відкрито першу церковно-парафіяльну школу, яку в 1911 році відвідувало 36 учнів. В ході першої світової війни Іваничі були захоплені австро-німецькими військами , які перебували тут до кінця 1918 року. А на початок 1919 року Іваничі знову ж таки переходять під владу Польщі. 20 вересня 1939 року село, як і уся Західна Україна, входить у склад Радянської України.

Від перших власників – землянського роду Іваницьких – в селі крім назви залишилась на околиці Загребля фондована ними дерев’ яна церква і рукописне Євангеліє, золотий хрест з чашею та ікона Благовіщення Пресвятої Богородиці. Останні на початку ХХ століття з Іванич були забрані до Володимир-Волинського хранилища старожитностей.

Історія храму


Не дивлячись на те, що згадка про Іваничі, за історичними свідченнями , сягає 1545 року історію Казанської, а тепер і Пантелеймонівської церков можна назвати новітніми.


До 1993 року громада УПЦ проводила богослужіння у храмі Сорока мучеників Севастійських, що знаходиться на селищному кладовищі. До речі цей храм перебудований зі старовинної Благовіщенської церкви (ХVI ст.). так як на той час (у ХІХ ст.) у селі був збудований новий Казанський храм. Але він згорів у 1969 році.

Богослужіння знову стали відбуватись у старенькій церкві на кладовищі. Так тривало до 1993 року, доки цей храм не був захоплений прихильниками псевдо-церковного угрупування «Київський Патріархат». Згодом розкольниками, при підтримці влади, було привласнено ще приміщення Казанської церкви, що зводилась громадою УПЦ на старому фундаменті. Настоятелю, священику Зіновію Курило, і громаді канонічної Церкви для звершення богослужінь було запропоновано приміщення старого клубу. Варте уваги те, що за словами старожилів, на цьому місці на початку ХХ століття знаходилась каплиця і могилки. Згодом це приміщення, стараннями настоятеля і парафіян, було переобладнане під храм, котрий було освячено 06.11.93 року Преосвященнішим Ніфонтом єпископом Луцьким і Волинським.
У 1994 році настоятелем храму було призначено священика Ярослава Максимука. Під час його настоятельства 14 вересня 1995 року, з благословення правлячого архієрея, закладено камінь в основу Пантелеймонівського храму, стіни якого було возведено протягом 1996 року.

Указом Преосвященнішого Симеона єпископа Володимир-Волинського і Ковельського у липні 1997 року настоятелем храму призначено протоієрея Анатолія Сидька. За час перебування його настоятелем територія і храм набули теперішнього вигладу. Також було проведено зовнішній і внутрішній ремонт приміщення Казанської церкви, збудовано власну газову котельню і проведено опалення в обох церквах.
У червні 1999 року указом Преосвященнішого Симеона прот.Анатолія Сидька було призначено благочинним Іваничівської округи.

2004 року другим священиком Казанського храму призначено прот. Сергія Романюк.

Головними святинями храму є:

Копія ікони ХVІ ст. «Благовіщення» Іваничівська
Ікона св.вмч. Пантелеімона з часткою його святих мощей.

20 вересня 2007 року у приміщені Іваничівської РЦЛ було освячено лікарняну каплицю на честь свт.Луки (Войно-Ясенецького). З того часу щоп’ятниці там звершуються молебні і акафісти.
При храмі діє недільна школа. Ось вже кілька років підряд учні школи, під керівництвом настоятеля храму, готують Різдвяні вертепи. Костюми для вистав готують самі учасники.

Щороку організовуються паломницькі поїздки парафіян храму до монастирів Зимно і Почаєва.
Варте уваги і те, що хор Казанської церкви смт. Іваничі неодноразово був призером на фестивалях духовної і патріотичної пісні. Багато хто з прислужників храму згодом закінчили духовні школи і тепер несуть священицький послух у різних православних єпархіях України та за кордоном.

Прес-служба Іваничівського благочиння



 


Mail.ru Rambler's Top100 logoSlovo.RU